головна

 гід покупця

 виставки

  новини

архів



Читайте в номері

Дорогі читачі!

Гра — це найголовніша діяльність дитини в усі часи та у всіх народів.

Дітей не треба навчати грі, їх не треба примушувати грати. Діти граються із задоволенням, не намагаючись досягти якоїсь певної мети. Багатьом дорослим важко сприйняти гру заради гри і вони шукають користь у кожній дитячій забаві, називаючи її роботою, намагаючись прискорити процес перетворення дитини в дорослого.

Про домінуючу роль ігор у розвитку дитини каже той факт, що ООН проголосила гру універсальним та невід’ємним правом дитини. Задля цього працює ціла індустрія, вигадуючи, моделюючи, виробляючи найрізноманітніші дитячі товари. Авторські м’які іграшки, що зберігають тепло людських рук, сучасні роботи та конструктори, що втілюють найновіші досягнення електроніки, традиційні головоломки, які не втрачають актуальності та знаходять нових прихильників, шкільне приладдя, яке допомагає дитині в навчанні — ось що стало об’єктом нашої уваги цього разу.

Ми торкнулися проблеми дозвілля дітей, не пов’язаного з традиційною, креативною іграшкою. Механізми емітації у дітей рефлекторні та дуже тонкі, вони дозволяють вловити найменші емоційні зміни, найдрібніші мімічні гримаси. Подивіться уважно на маму і її маля, якому не виповнилося й року — ви побачите спільні мімічні риси. Тому не дивно, що підростаючи, діти намагаються перейняти не лише стиль одягу, а й рухи та міміку «героїв», що прийшли до них з екранів телевізорів, комп’ютерів, сторінок журналів, полиць іграшкових магазинів.

Дуже багато нарікань чути зараз від педагогів, психологів, батьків про шкідливий вплив персонажів сучасних мультсеріалів, надмірне інформаційне навантаження через постіне використання різноманітних електронних пристроїв тощо. Так, це дійсність. Ми зовсім не хочемо, щоб наші діти були схожі на монстрів або покемонів, щоб вони поводили себе як Сімпсони, але не можемо їх відгородити від інформаційного потоку, який ллється звідусіль, долаючи всі перешкоди.

А давайте, спостерігаючи за різними життєвими ситуаціями, запитаємо себе: «З ким найбільше люблять гратися діти?», і чесно собі відповімо, що найохочіше діти граються з дорослими — саме такими вони хочуть бути!

    З повагою,
    Світлана Клименко

Читайте в номері:

Created by Tatyana Zavyalova