Ступаючи на м'яких лапах

Плюш як він є

Передусім, будь-яка іграшка покликана дарувати усмішку та позитивні враження кожному, хто візьме її до рук: чи то дитині, чи дорослому. Особливо це стосується тих іграшок, які не несуть в собі якісь особливі розвиваючі та навчальні функції, а тих, що викликають ніжні почуття своїм зовнішнім виглядом, сенсорними властивостями. Мова звичайно йде про м`яку іграшку. Саме з вище перелічених причин виробники м`якої іграшки мають з усією відповідальністю ставитись до дизайну образу, що створюється, використаних матеріалів, наповнювачів та фурнітури. Адже саме естетичний вигляд м`якої іграшки та її приємність на дотик є першочерговими факторами, що впливають на вибір покупця.

Класичними представниками плюшу є образи різноманітних тварин, зокрема ведмедів. Чомусь саме вони завоювали особливу прихильність як у дітей, так і в дорослих. Найціннішими є екземпляри, виготовлені вручну, тому, «вберегти тепло людських рук» намагаються найсвідоміші виробники. Саме про вітчизняне виробництво м`якої іграшки і йтиме мова далі.

Виробництво як технологічний процес

Процес виробництва м`якої іграшки на перший погляд здається відносно не складним та таким, що не потребує значних інвестицій. Проте, звичайно, будь-який успіх ґрунтується на кропіткій праці та тривалому терпінні. Робочу силу на подібних виробництвах переважно складають жінки — 80% всього виробничого процесу зазвичай становить пошиття.

Стандартний виробничий цикл складається із наступних основних стадій (див. малюнок): формування розкладки для крою партії виробів, розкрій, вишивання, основний пошив виробів, попередня декорація, заключне пошиття, наповнення виробів, заключна декорація, передпакувальна підготовка (в т.ч. обов’язкове випробування та контроль якості), пакування готових виробів.

Звичайно, опис подано для простого технологічного процесу, водночас частина виробів має більш складну технологію виготовлення. Наприклад, додаються проміжні етапи наповнення, коли частини виробів наповнюються окремо на різних стадіях зшивання і повертаються у швейний відділ для подальшої обробки. Також, для впровадження у виробництво новинок виробничий цикл доповнюється 2-ома передуючими основному виробництву стадіями:

• розробка, апробація, випробування дослідного зразка, формування лекал та стислих технологічних характеристик (все це відбувається у дизайнерському бюро);
• опис технології виконання, визначення нормативних характеристик, виготовлення пробних зразків (виконує технолог та економіст).

М`яка іграшка в Україні

За офіційними даними, які звітувала Україна за 2006 рік, імпорт м`якої іграшки значно перевищив її експорт, склавши більше 5 млн. дол. та близько 13 тис. дол. відповідно. Така ситуація нам вже добре знайома, адже вона притаманна вітчизняному ринку іграшок вцілому. Як відомо, китайська частка в українському імпорті домінує, залишаючи далеко позаду країни СНГ та Європи. А ось щодо експорту, то головним чином іграшки відправляються до країн сусідів, зокрема Польщі та Росії.

За словами вітчизняних виробників, така ситуація спричинена тим, що вітчизняний ринок м`якої іграшки ще не насичений, а потужностей українських виробників ледь вистачає на підтримку об`ємів внутрішнього продажу, не кажучи вже про виробництво на «закордон». Проте, на щастя, попит на українські іграшки існує, тож це лише питання часу.

В Україні існує декілька компаній, що вибрали собі за спеціалізацію виготовлення м`яких іграшок:

• ПП Копиця (м. Ніжин),
• СП Гулівер (м. Київ),
• ФОП Доллі (м. Кам’янець Подільський),
• ТМ Золушка (м. Біла Церква),
• ПП Сільверстар (м. Київ),
• ПП Сороконіжка (м. Чернівці),
• ТМ Масяня (м. Івано-Франківськ) та інші.

Проте, одним з найбільших можна сміливо назвати ПП Тигрес, що вже протягом п`яти років виготовляє м`яку іграшку у Луцьку.

Народжені у рік Тигра

Близько 350 тис. іграшок, понад 180 км. п. тканини, 84 тонни силікону, близько 300 тис. пар «очей»... Ось так коротко можна охарактеризувати інтенсивність річної роботи ПП Тигрес.

Починався сімейний бізнес подружжя Падук з кількох точок роздрібної торгівлі промисловими та дитячими товарами. З часом дитячі іграшки та дитячі товари стали пріоритетними, і наслідком цього стало відкриття у 1995 році в Луцьку дитячого супермаркету «Тигрес». Зараз «Тигресів» вже 12 по всій Україні.

Власне виробництво м`якої іграшки Сергій та Галина Падуки відкрили у 2004 році. Тепер м`яка іграшка від «Тигрес» відзначена багатьма нагородами та дипломами і є золотою торговою маркою у номінації «Широкий асортимент дитячих товарів та вдячність споживачів».

Асортиментний ряд підприємства складає приблизно 230 одиниць — від невеличкої валентинки, до гігантського слона. З 2007 року на виробництві було впроваджено принципово нові з точки зору специфіки технологічного процесу вироби, стрімкий попит на які сприяв швидкому збільшенню частки цих виробів у структурі асортименту. Основна відмінність в технології згаданих новинок полягає в тому, що основа виробу (до 72%) створюється не при зшиванні (швейне обладнання), а шляхом вишивання та аплікації (вишивальна машина).

Невдовзі планується задіяння новозбудованого власного приміщення, де будуть створені умови для більшої кількості швейних місць, більшого складу робітників. Таким чином збільшиться потужність виробництва, і тоді компанія обіцяє подумати й про експорт, адже нині ПП «Тигрес» працює лише на внутрішній ринок, хоча і відмічає зацікавленість європейців, зокрема італійців та поляків, власною продукцією.

Світовий масштаб

Наймасовіше виготовляються та експортуються м’які іграшки в Китаї, його частка у світовому експорті у 2006 році склала більше 58%. А найбільшим споживачем цієї продукції у тому ж році стали Сполучені Штати Америки — імпортуючи більше 100 тис. тонн м’яких іграшок вони імпортують більше третини світового імпорту цього продукту. Якщо концентрація експортного світового потенціалу є дуже високою (дві третини всього експорту надходить з двох країн), то з імпортом справи трохи кращі — аж 7 країн імпортують дві третини світового імпорту м’якої іграшки.

Така славнозвісна класичною м’якою іграшкою країна як Німеччина посідає третє місце серед світових експортерів. Вона й нині славиться високою якістю виготовлених виробів, частина яких і до нині виготовляється вручну. Саме тому вартість експортованої одиниці німецької м’якої іграшки майже вдвічі більша за китайську та середньосвітову. Тут ведмедів почали шити ще наприкінці ХІХ ст. Зокрема компанія Steiff, що характеризується найвищою якістю власної іграшки, особливим дизайном та індивідуальністю, працює вже більше століття. В історії компанії, що з 1880 року виготовляє м’яку іграшку, можна прослідкувати як періоди неймовірного успіху, так і певні труднощі виробництва, головним чином пов’язані зі світовими війнами, в період яких фабрики повністю працювали на військову промисловість. Проте, саме Steiff представив світу та започаткував моду на тедді-ведмедів, без яких на початку ХХ ст. не можна було уявити жодне сімейне фото.

Починаючи з натуральних тканин та наповнювачів, виробники поступово віднайшли дешевші, але не менш якісні замінники. Зокрема, у післявоєнну скруту європейським виробникам мохер важко було дістати, тоді і з’явились іграшки зі штапелю. А згодом їх почали наповнювати синтетичним волокном та поліестером.

На жаль, Україна не може похизуватись такою історією виробництва іграшки, що вимірювалася б сторіччями. Проте, так склалось історично. А нині, ми маємо гідні приклади для унаслідування, більш-менш сприятливі умови та величезний попит на якісну, красиву та безпечну м’яку іграшку. Тим паче, що споживач вже поступово починає відрізняти дешевий китайський товар за 50 коп. від якісного українського чи зарубіжного продукту і надавати перевагу останньому. Тому, щиро бажаємо інтенсивного розвитку вітчизняним компаніям та успіху на професійній ниві •

Created by Tatyana Zavyalova